Житлові права неповнолітніх дітей

Сімейний кодекс України чітко відмежовує майнові права дітей та батьків, вказавши що неповнолітні не мають права власності на майно дорослих, та навпаки. Та в разі поділу спільного майна між батьками, діти претендувати на частку, наприклад, у квартирі не зможуть. Таким чином, розглядаючи житлові права осіб що не досягли повнолітнього віку, слід керуватися цивільним, та сімейним законодавством.

Права неповнолітніх, які не є власниками житлового приміщення

Коли в родині з’являється дитина, то протягом місяця з дати її народження батьки повинні оформити їй всі документи, в тому числі зареєструвати малюка за місцем його проживання. Тобто, в цьому випадку ніхто не запитує згоди власника квартири. Приписка неповнолітніх не вимагає згоди інших людей що проживають на одній площі, головне, щоб був зареєстрований як мінімум один з батьків.

Таке право у неповнолітнього на проживання у квартирі з батьками зберігається до тих пір, поки або дорослі не змінять адресу проживання та реєстрації, або дитина не досягне повноліття.

Права неповнолітніх власників житлового приміщення

Права неповнолітніх дітей на житло можуть виникати на підставі, що у дорослих дієздатних громадян. Це може бути участь в приватизації, отримання нерухомості в дар або в спадщину, участь в обміні квартирами та навіть в купівлі-продажу. Просто в разі участі в угоді неповнолітньої дитини процедура її проведення дещо ускладняється та вимагає присутності органу опіки, на який законодавством покладено охорону та захист майнових прав дітей.

Дії, які можуть привести до зменшення майна неповнолітніх:

Продаж квартири або її частки.

Відмова від спадкового майна або його частки.

Надання майна в заставу.

Відмова від участі в приватизації.

Відмова від переважного права купівлі.

Буває таке коли наприклад, до складу успадкованого майна входять також борги спадкодавця або зобов’язання по іпотечному кредитуванню.

Права дітей при продажу квартири

Продаж нерухомого майна, власником якого є неповнолітній, може бути викликана необхідністю зміни місця проживання сім’ї або купівлею іншого, більш комфортного житла. При цьому важливо враховувати наступні моменти:

Якщо дитині вже виповнилося 14 років, то для угоди потрібно не тільки письмовий дозвіл на відчуження майна неповнолітнього, виданий органом опіки, а й нотаріально засвідчена згода одного з батьків на цю угоду.

Відмова від спадщини від імені неповнолітнього буває рідка. Але існують обставини, при яких батьки не бажають робити свою дитину спадкоємцем. До таких обставин належать, наприклад, боргові зобов’язання, що переходять у спадок разом з житлом.

Якщо неповнолітній спадкоємець нічого, крім боргів, від спадкодавця не отримує, то ці борги на нього не поширюються.

Але бувають випадки, коли неповнолітній спадкоємець отримує іпотечну квартиру – вартість такого майна вельми пристойна, а тому кредитні зобов’язання переходять на нового власника. А оскільки відповідальність за такими зобов’язаннями діти нести не можуть, то тягар кредитних виплат лягає на батьків. Та цілком зрозуміло, що для батьків така спадщина може бути непосильним тягарем, та вони поспішають до нотаріуса подати відмову від прийняття спадщини своїми дітьми.

Однак відмова від спадкування неповнолітнім житла допустима тільки при наявності письмового дозволу органу опіки. Та ось тут опіка буде розглядати справу індивідуально по кожній ситуації, враховуючи майнові інтереси неповнолітніх. Найчастіше в цих випадках батьки отримують відмову, яку потім оскаржать в суді. Та не завжди суди стають на їхній бік.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *